Перший рік навчання у школі – надзвичайно складний для дитини, оскільки їй потрібно адаптуватися до нових умов життя, виду діяльності, обов’язків, статусу, оточення.
Шкільна адаптація – це пристосування дитини до умов школи й умов шкільного навчання, які для неї є новими, незвичними порівняно з умовами дитячого садка чи сім΄ї.
Від сприятливості протікання цього процесу залежить не тільки успішність навчальної діяльності, а й комфортність перебування в школі, здоров¢я дитини, її позитивне ставлення до оточення.
Адаптація дітей відбувається не відразу. Не день, і навіть не тиждень потрібні для того, щоб освоїтися в школі. Це досить тривалий процес, пов᾿язаний зі значним напруженням усіх систем дитячого організму.
Бути готовим до школи – не означає вміти писати, читати і рахувати. Бути готовим до школи – означає бути готовим усьому цьому навчитися.
Про наявність внутрішньої позиції школяра можна говорити, якщо дитина:
- ставиться до вступу до школи, до перебування в ній позитивно;
- виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять;
- надає перевагу колективним шкільним заняття, а не індивідуальному навчанню вдома;
- позитивно ставиться до загальноприйнятих у школі норм поведінки;
- визнає авторитет вчителя.
Пам’ятаймо, що першочерговим завданням є виховання в першокласника бажання пізнавати, з радістю йти до школи, повертатися додому й ділитися з найріднішими людьми своїми досягненнями та невдачами. Цінність учіння заради знання, а не заради оцінки або уникнення покарання. Ось що має бути основою навчальної діяльності.
Щоб у дитини були сили для навчання, їй потрібно достатньо часу для відпочинку. Загальна стратегія відпочинку – зміна діяльності, зняття втоми, що накопилася за певний проміжок часу, збагачення позитивними емоціями. У першокласника має бути достатньо часу для спілкування з друзями, прогулянок, ігрових занять, розваг.
Навіть якщо процес адаптації до шкільного навчання відбувається спокійно, дорослі повинні пам’ятати: першокласник поки ще не може самостійно впоратися з усіма завданнями, вимогами, проблемами. Дитина потребує розуміння і чуйного ставлення з боку вчителя; уваги і любові з боку батьків. Тому що позитивні емоції дорослих – допоможе знизити рівень тривожності, сприятиме створенню і розвитку загального позитивного емоційного фону відносин у новому для дитини соціальному просторі, дозволить зробити період адаптації недовгим.
Поради батькам першокласників:
- Поступово виробляйте у дитини звички дотримуватися певного режиму дня.
- Формуйте навички самообслуговування (вміння самостійно готувати і прибирати робоче місце, складати навчальне приладдя).
- Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
- Не приховуйте труднощів, які чекають дитину у школі, але формуйте у неї впевненість у їх подоланні.
- Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки. Налаштуйте дитину на початок дня позитивно!
- Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.
- Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень.
- Зустрічайте дитину також спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, обов’язково вислухайте її.
- Якщо дитина замкнулась, щось турбує її, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона сама розповість.
- Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.
- Завжди намагайтеся підтримувати авторитет вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.
- Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин треба відпочивати 10-15 хвилин.
- Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.
- Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.
- У сім΄ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.
- Завжди будьте уважними до стану здоровья дитини, коли її щось турбує. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми чи перевантаження.
- Пам’ятайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісні, лагідні слова. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути та відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий день, і дитина повинна бути готовою до нього. Ваша доброзичливість та підтримка допоможуть їй у цьому.
Пам'ятайте, шановні батьки, Ваша любов, підтримка і допомога - запорука успішної та легкої адаптації дітей!