Ґендерні стереотипи у вихованні хлопчиків і дівчаток
та їх вплив на формування особистості
Ми всі дуже різні. У нас різні зачіски, ми носимо різний одяг, ми різного зросту, у нас несхожі обличчя, але ми всі – люди. І не просто люди, а чоловіки і жінки, або ж хлопчики і дівчата. Іноді саме це і визначає нашу долю. Якщо ти хлопчик, ти маєш бути, наприклад, захисником. А якщо – дівчинка, то, наприклад, хорошою господинею. Спробуємо встановити, як все ж таки треба виховувати хлопчиків та дівчаток.
Ґендерний стереотип – набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються статусу чоловіків і жінок та норм їхньої поведінки.
Існує гіпотеза, що гендерна поведінка, способи й форми спілкування і взаємодії не є вродженими, а відповідно, можливий їх цілеспрямований розвиток. Дошкільний та молодший шкільний вік є надзвичайно чутливий до зовнішніх подразників, податливий до емоційного впливу. А допомагають дитині розібратися у тому «що добре, а що погано», тобто як годиться, а як не варто поводитися хлопчикові чи дівчинці, казки, оповідання, вірші, які, певним чином, програмують певний стиль поведінки майбутніх чоловіка і жінки. У світ маленької дитини входить зміст художнього твору, його звуковий склад, яскравий, образний малюнок і, звичайно, музика маминого голосу. Рима віршів, їх мелодійність збуджують емоції малюка, роблять його сприйнятливішим до закладеного в цих творах змісту. Слово – один з найсильніших подразників психіки.
Родинні читання дають малюкові змогу поки що подумки брати участь у житті казкових персонажів, ставати на бік добрих і мужніх, жаліти скривджених. Важливо, щоб син чи донька не просто «проковтнули» прочитане, а й пропустили його крізь себе. А для цього ми, дорослі, допомагаємо їм краще усвідомити поведінку героїв, переглянути й прокоментувати малюнки, загострити увагу на моральних якостях дійових осіб.
Кожний хлопчик стане дорослим чоловіком, а дівчинка – дорослою жінкою. Чи зможе чоловік бути гарним батьком для своїх дітей, турбуватися про них, якщо в дитинстві він ніколи не грався з ляльками? А чи помічали ви, що чоловіки, які водять машини, не люблять жінок за кермом? Бо ігри з машинками – чоловіча справа! Тому треба дозволяти грати дітям тими іграшками, які їм цікаві, щоб в майбутньому діти були справжніми чоловіками та жінками.
Таким чином можна зробити висновки: що хлопчики і дівчатка різні за природою і в вихованні потрібно враховувати всі їх відмінності.
Так заохочення для дівчаток – найважливіший елемент у системі стимулів.
Часті покарання як засіб впливу – шлях до неврозів.
Шукаймо сильні сторони дівчинки, підсилюймо їх, а не сварімо за невдачі чи неуспішність у навчанні, бо це шлях до відчуження.
Міф про природну хлопчачу грубість не є достовірним. Просто хлопчики не завжди вміють передати свій душевний стан. Модель чоловіка, нав’язана суспільною думкою, не завжди дає нам змогу адекватно сприймати почуття своїх синів, вихованців, а це спричиняє втрату душевних контактів із ними.
Стереотипи щодо хлопчиків і дівчат, або чоловіків і жінок у нашому суспільстві існують, вони підтримуються протягом життя вихованням, іграшками, ставленням дорослих. Вони дуже небезпечні, тому що не дають можливості дитині реалізувати свої нахили, уподобання, таланти. Дитина, яка не виправдовує очікувань оточуючих, стає невпевненою в собі, роздратованою, незадоволеною життям. Тож у вихованні дітей важливо допомогти і хлопчикам, і дівчаткам бути вільними від стереотипів, щоб вони виросли щасливими, реалізованими людьми.