Структура

стратегії розвитку

                                                                                          Сторінка

1. Аналіз діяльності закладу за 2018-2020 роки                           3

2. Загальні положення                                                          9

3. Загальна стратегія розвитку закладу                               11

4. Філософські засади успіху                                                14

5. Управлінський аспект                                                                 16

6. Методичний аспект                                                            17

7. Виховний аспект                                                                18

8. Психолого-педагогічний аспект                                        19

9. Модель випускника                                                           20

10. Фінансово-господарський аспект                                             22

11. Очікувані результати                                                                23

12. Принципи діяльності                                                                24

1. Аналіз діяльності закладу за 2018-2020 роки

         Підготовка Стратегії розвитку Комунальний заклад «Лозівський ліцей №8» Лозівської міської ради Харківської області на 2021-2023 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту» відповідністі європейським стандартам, потребам сучасного життя, запитам суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя в основі якого закладена повна академічна свобода.

         Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг.

         Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готового до життя з самореалізацією компетенцій наданих під час здобуття освіти.

         Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та завнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

         Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

         Проекти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

- організація методичної роботи в закладі відповідно вимогам  законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;

- створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

- організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

- професійний розвиток педагогічних кадрів;

- забезпечення та покращення матеріально-технічної бази;

- забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

         Стратегія розвитку закладу складається на підставі основних показників діяльності закладу за попередній період.

         Загальні показники:

         Педагогічним колективом проведено значну роботу щодо збереження й розвитку мережі закладу освіти. На початок 2020/2021 навчального року в навчально-виховному комплексі було відкрито 20 класів, із них 1-4-х - 8 класів, 5-9-х - 10 класів, 10-11-х -2 класи, дві групи подовженого дня та чотири групи для дітей дошкільного віку.

         Освітній процес організовувався відповідно до затверджених в установленому порядку робочого навчального плану і річного плану роботи закладу. Предмети інваріантної та варіативної складової навчального плану викладалися  за державними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

         Обним з показників якості освітньої діяльності закладу є результативність участі здобувачів освіти у Всеукраїнськиї учнівських олімпіадах. Організація роботи з обдарованими дітьми в закладі освіти спрямована на розвиток особистості учнів. Виступ команд учнів у ІІ етапі учнівських олімпіад з навчальних предметів протягом останніх трьох роківа продемонстрував високий рівень підготовки учнів з більшості предметів. За підсумковими результатами учні закладу загальної середньої освіти здобули у загальному рейтингу закладів Лозівського ОТГ у 2017/2018 навчальному році – І місце, у 2018/2019 – ІІ місце, у 2019/2020 – V місце.

         В закладі організовано роботу 7 методичних об’єднань вчителів-предметників та методичного об’єднання класних керівників, тимчасової динамічної групи вчителів природничо-математичних дисциплін «Пошук», затверджено плани роботи групи молодих та малодосвідчених вчителів «Шлях до майстерності».

         Педагогічні працівники закладу, у складі творчої групи вчителів природничо-математичного циклу «Пошук» брали участь ІV обласній тематичній онлайн-виставці ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття» за темою «Нова українська школа: формування середовища навчальних предметів природничо-математичного циклу засобами цифрових ресурсів» у номінації:  «Особливості використання мережевих і мультимедійних технологій на уроках природничо-математичного циклу», представивши своє бачення використання мережевих ресурсів та технологій під час викладання навчальних предметів, посіли ІІ місце.

         Із метою задоволення потреб у професійній самореалізації, обміну ефективним педагогічним досвідом працівники закладу кожного року презентують свій досвід роботи під час проведення фестивалю «добрих практик» освітян Харківщини «Майстри педагогічної справи презентують», за темою «Медіаосвіта – актуальний компонент Нової української школи» та отримають високі результати.

         Пріоритетними завданнями виховного процесу за попередній період були: всебічний та гармонійний розвиток особистості, здатної до саморозвитку та самореалізації у своїй діяльності, попередження злочинності та правопорушень, збереження повноцінного, фізичного та психічного розвитку дітей та молоді, вдосконалення нових форм роботи, впровадження розвиваючих технологій.

         З метою забезпечення належного контролю та аналізу системи роботи закладу з безпеки життєдіяльності особлива увага приділяється таким напрямам: контролюється вчасність перереєстрації інструкцій з БЖД; двічі на рік (грудень, червень) на засіданнях педагогічних рад розглядається питання дієвості шкільної системи профілактики дитячого травматизму; системне відвідування дирекцією школи класних годин, позакласних заходів, уроків «Основ здоров'я», факультативних занять; контроль за організацією гарячого харчування школярів; вчасне і повне обстеження та оформлення відповідних актів і дозволів (нестандартне спортивне обладнання, спортивний майданчик, збереження хімічних реактивів тощо); забезпечення «Лінійки росту» в кожному класі і відповідність їй шкільних меблів; моніторингові дослідження різних напрямів виховної роботи з попередження травматизму серед учнів; тісна співпраця педагогічного колективу з батьками, спеціальними службами.

         Важливим напрямком діяльності з охорони здоров'я дітей була робота з організації харчування. У школі було організовано повноцінне та якісне харчування учнів.

         Педагоги дошкільного підрозділу забезпечують засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти України. Обов’язковий мінімум який надають педагоги: компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини; надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей узгоджувати особисті інтереси з колективними; формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду; забезпечення індивідуального особистісного розвитку.

         Забезпечення наступності і перспективності в освітньому процесі між дошкільною і початковою освітою полягає у послідовності чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку та освітньої програми для 1 класу початкової школи.

         Формування позитивної мотивації здобувачів освіти до освітньої діяльності здійснюється через розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

         Протягом тривалого періоу адміністрацією закладу опрацьовувалися, вивчалися та аналізувалися питання з управлінської, організаційної, освітньої діяльності, а саме: управлінська діяльність адміністрації закладу та здійснення внутришкільного контролю; організація освітнього процесу, рівень знань, умінь та навичок учнів, стан викладання предметів  робочого навчального плану; організація системи методичної роботи та навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу; стан роботи закладу щодо реалізації  концепції національного  виховання; організація роботи з охорони праці та попередження дитячого травматизму; охорона дитинства та робота з дітьми пільгового контингенту; кадрове забезпечення діяльності закладу: атестація та курсова перепідготовка.

         У закладі створені та працювали органи самоврядування, методична рада, шкільна дитяча організація. За участю вищезазначених органів вирішувалися найбільш важливі питання діяльності закладу, залучення та використання позабюджетних коштів, розвиток матеріально-технічної бази, організація освітнього процессу тощо.

         Мета стратегії розвитку закладу – визначити перспективи розвитку закладу освіти як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку закладу на 2021-2023 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, академічну свободу для всебічного розвитоку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забеспечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному середньому рівнях освіти, та  дошкільної освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства (очна, дистанційна, сімейна, екстернатна, мережева, педагогічний патронаж).

6. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.

7. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

8. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

9. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

10. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

11. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами (інклюзивне, індивідуальне навчання).

12. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

13. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

14. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно Положення про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

15. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному вебсайті.

16. Розвиток в закладі міжнародного співробітництва та міжнародної академічної мобільності.

         Основними результатами Стратегії розвитку закладу освіти будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності на найближчі роки.

2. Загальні положення

         Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти, новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження.

         Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча.  

         Діяльність дошкільної ланки закладу спрямована на формування життєвої компетентності, базових якостей особистості, розумової, емоційної, соціальної зрілості дошкільника, створення умов для гармонійного розвитку кожної дитини відповідно до її природних задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб здобувачів освіти відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.

          Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

         Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

         Освітній процес закладу спрямований на: дошкільна ланка – на підготовку дітей до школи, який  відповідає вимогам та критеріям оцінки дошкільної зрілості дитини та її психологічну готовність до систематичного навчання у школі та шкільна ланка – формування у випускника закладу якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- володіння іноземною мовою;

- наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

- високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

- вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

- готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- формованню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

         Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Стратегії розвитку закладу.

         У сучасних умовах міжособистісна комунікація є найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

• толерантність;
• висока комунікативність;
• творча активність;
• рефлективність;
• емпативність;
• сенситивність.

         Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь у оффлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проектах; дистанційне навчання; створення власних блогів; віртуальні екскурсії; можливість інтерактивного спілкування з мешканцями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань закладу освіти є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

         Разом з тим, успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

         В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у освітньому закладі.

         Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

         Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах:

· інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

· прогнозування;

· гнучкість управління;

· оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

· відокремленість функцій управління.

         Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3) наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається, взакладі освіти.

         Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті - виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвине­ної, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості- громадянина України.

         Ми повинні зробити все для того, щоб випускники закладу освіти були максимально здоровими - фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього - будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації , на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі осіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

3. Загальна стратегія розвитку закладу

         Освіта сьогодні - це становлен­ня людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це оз­начає, що налання освітніх послуг здійснюється не тіль­ки в інтересах держави, а й в інте­ресах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпеч­ні умови розвитку дитини, всебіч­но реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядають­ся як компетентність, характерис­тики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педаго­гічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його органі­зації на результат - модель компе­тентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку жит­тєвої компетентності.

         Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

         Проблеми, які ставить перед собою колектив:

1. Фізичний та духовний розвиток здобувача освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа» головним девізом своїм вважаємо висловлювання: «Змінюймось! Інакше перестанемо існувати».

         Насамперед, потрібно прагнути створити середовище, де формується нова українська школа в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

         Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.Здоров’я дітей– одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, педагогів, суспільства в цілому.

         Вважаємо, що людина – педагог  не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – педагог. Рівень авторитету педагога в першу чергу визначає його професіоналізм. Педагогічна майстерність, культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О.Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

         Ми створюємо:

- Сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);

- Оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

- Тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю .

4. Філософські засади успіху

1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої люди­ни?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовихован­ня нема виховання. Не тільки знання, а й вихован­ня характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї само­вдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особис­тості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького, Ф. Прокоповича, просвітників О. Духновича, С. Русової, педагогічній спадщині видатних ук­раїнських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педа­гогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступа­ють першоосновою та найважливішими умовами повно­цінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досві­ду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особис­тості й розвитку суспільства

Суть соціального замовлення суспільства закладу освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тіль­ки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здат­на активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові

Людина починається з любові. Є любов — є люди­на, є життя. Любов — ліки від деградації людства, то­му треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати сто­сунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку —науку любові.

5. Стратегія здоров'я

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — харак­теристика добробуту народу. Здоров'я визначає по­тенціал працездатності людини та є способом ви­яву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що вихов­ний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, тради­ціях, особливостях його ментальності. Усе це охоп­лює етнопедагогіка як система поглядів на вихован­ня молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педа­гогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рід­ної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педа­гогіки.

Родинність прищеплює дітям основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, на­роду, любов до порядку, шанування старших, твор­чість слова, знання роду, збереження його честі, де­мократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї са­мої: швидкоплинність соціального прогресу, дина­мічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, поси­ленні відповідальності молодої людини за своє май­бутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

5. Управлінський аспект

         Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

         Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження атестації, сертифікації педагогів.

         Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи закладу інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;
• громадське самоврядування закладу;
• педагогічна рада;
• атестаційна комісія;
• наглядова (піклувальна) рада.

         Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяль­ністю, моніторинг.

         Річне планування здійснюється з ви­користанням перспективного планування. План будується на основі під­готовки інформаційної довідки про заклад, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією заклад.

         При складанні плану використовуєть­ся структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає екс­пертизі в кінці року.

         З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ла­нок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

6. Методичний аспект

         Мета: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

         Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації,атестації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності здобувачів освіти  за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1. Застосування інформаційно – комунікаційних  технологій  в  освітньому  процесі.

2. Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

3. Упровадження  заходів,  спрямованих  на  формування  академічної  доброчесності  учасників  освітнього  процессу.

4. Участь  педагогів  у  Всеукраїнському  конкурсі  «Учитель  року»,    обласних,  всеукраїнських  та  міжнародних  конкурсах  для  педагогічних  працівників.

5. Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму, проведення  нетрадиційних  форм  педагогічної  ради,  зокрема  присвячених  питанням  організації  роботи  школи.

6. Популяризація  досвіду  та  методики  роботи  з  дітьми  з  особливими  освітніми  потребами  в  класі  з  інклюзивним  навчанням.

7. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання, надання  методичної  допомоги  молодим  учителям  та  учителям – стажистам.

8. Створення  умов  для  активної  постійно  діючої  системи  безперервної  освіти  педагогів  та  залучення    їх   до  організації  освітнього  процесу  у  системі  неперервної  післядипломної  освіти.

9. Оприлюднення  творчих  здобутків  педагогів  школи  в  інтернет – ресурсах  та  ін.

7. Виховний аспект

         Мета: сприяння формуванню в здобувачах освіти знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

         Основні завдання:

1. Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3. Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6. Затвердження культури здорового способу життя.

         Шляхи реалізації

1. Організації і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики.

2. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій.

3. Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої та старшої ланки.

4. Мобілізація загальнолюдських цінностей як ресурс особистісного зростання вихованців та школярів; спрямувати виховну роботк на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.

5. Організація діяльності закладу освіти як зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру шкільного і класного учнівського самоврядування, стимулювання внутрішньої та зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу

6. Створити оптимальні умови для виявлення, розвитку та реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямках: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.

7. Впровадження активних форм виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів та прийомів.

8. Психолого-педагогічний аспект

         Мета: формування особистості через дошкільне, шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

- індивідуальних особливостей;

- здібностей;

- умінь та навичок.

         Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для адаптації дітей дошкільного віку;

- умов для позитивної адаптації дітей до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного  та сімейного виховання на формування:

- стійкої мотивації до здобуття освіти;

- високої духовної культури;

- моральних переконань;

- трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого – педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

- діагностики особистісного розвитку;

- ціннісних орієнтацій;

- соціального статусу;

- виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

         Шляхи реалізації:

1 . Психолого – педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

- здібностей;

- схильностей;

- потреб;

- відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних дітей.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських зборів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

9. Модель випускника

         Моделлю випускника є громадянин держави, який:

- має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

- є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомленнявзаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

- уміє критично мислити;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

- уміє опрацювати різноманітну інформацію;

- випускник Нової Української Школи має мислити креативно використовуючи увесь творчий потенціал. Адже у сучасному світі людину цінують насамперед за її індивідуальність, унікальність ідей та професійних рішень, адже саме творчість рухає прогрес і допомогає невпинно вдосконівлювати світ.

         Свідоме оволодіння вище зазначеними якостями сприяє у випускника формуванню особистісно-життєвої компетентності та професійно-ділових якостей: професійні навички; організаторські якості; відповідальність і надійність; ініціативність; пунктуальність; уміння зберігати конфіденційну інформацію; комунікабельність; зовнішній вигляд; доброзичливість; допитливість.

         Випускник старших класів  КЗ «Лозівський ліцей №8» має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

         Випускник базової основної школи  володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

         Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

         Випускник дошкільного підрозділу має сформовані базові якості особистості, фізичне, психічне, морально-духовне здоров'я, компетентність у сферах життєдіяльності, збалансованість прагнення до самореалізації, саморозвитку і самозбереження, сформованість цілісного бачення світу, володіння елементарними формами саморегуляції поведінки і діяльності, розвиненість почуттєвої сфери, елементарні форми логічного мислення, оптимістичне ставлення до життя, віра у власні можливості, володіння раціональними способами самоорганізації, розвиток уяви як передумови креативності, здатність здійснювати найпростіші форми контролю власної діяльності, загально-навчальні вміння і навички.

         Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє

10. Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

11. Очікувані результати

         Педагоги, як учасники дидактичної підсисте­ми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологіч­ного, духовного, соціального становлення особис­тості, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

         Для впровадження в закладі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання в закладі створені сприятливі умови:

- освітній процес здійснюється відповідно до навчального плану;

- удосконалюється мотиваційне середовище ди­тини;

- здійснюється допрофільне на­вчання, створюються можливості вибору здобувачами освіти освітнього профілю відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей та особистих поба­жань;

- особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

- підвищується професійна майстерність педа­гогів шляхом проходження сертифікації;

- накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розро­бок тощо);

- здійснюється комп'ютеризація освітнього процесу;

- здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

- посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

- упроваджуються інноваційні методи формуван­ня життєвої компетентності здобувачів освіти;

- проводиться діагностика та моніторингові до­слідження якості освітніх послуг.

12. Принципи діяльності

         Принцип гуманізації полягає в послідовному поєднанні інтересів учасників освітнього процесу і виявляється у довірі та диференційованому підході до здобувачів освіти, заснованому на врахуванні й розумінні їхніх індивідуальних особливостей і здібностей, запитів та інтересів, поваги до їх честі і гідності

         Майстерність педагога – це не тільки глибоке знання предмета, а й уміння зрозуміти дитину, повага до її особистості, бажання бачити її кращою. Байдужість і пасивність не сумісні з гуманізмом.

         Завдання педагога шкільної ланки закладу –  виявляти та реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості, добирати зміст навчального матеріалу, принципи, методи, форми й способи навчання, які б максимально впливали на емоційну сферу дитини, розвиваючи в ньому добрі почуття та прагнення, а, у свою чергу, завдання педагога дошкільної ланки закладу – розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості у дошкільному дитинстві, своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у дошкільні роки.