Адаптація учнів 5 класу до навчання в школі

Учні 5-х класів – це діти молодшого підліткового віку. В цей час відбувається інтенсивне формування особистості, розпочинається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношенні.

- Зростає контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями (відбувається гальмування) можливість управління своїми емоціями; 

- Зникають попередні дитячі інтереси, з’являються нові; 

- Виникає в деяких учнів прагнення до самостійності й властивих дорослим форм поведінки; 

- Діти цього віку потребують особливої уваги до себе. 

 Труднощі в їх вихованні зникають, коли батьки (вчителі) враховують нові потреби і запити дитини. 
 

 Молодший підліток – допитлива, активна, різка, діяльна, галаслива й емоційна дитина, яка прагне до всього нового й незвичного. 

 По складності адаптації 5-класників можна прирівняти до першачків, які з дитсадка поринули в шкільне життя. Так і 5-класники зустрілись з багатьма проблемами: 

- різні вчителі (не вивчили ще дітей) 

- збільшилась кількість навчальних предметів і уроків 

- змінився склад класу 

- перехід з кабінету в кабінет 

- чергування. 

 Шановні батьки! В цей складний для вашої дитини період, ви повинні бути поруч, в будь-який час готові прийти на допомогу (підтримати, розрадити, заспокоїти). Ви повинні бути терплячими й уважними. Родина – це те місце, де дитина повинна відчувати себе затишно і впевнено. Головний мотив у стосунках в родині – це любов батьків до своїх нащадків. Але батьки по різному розуміють і визначають любов до дитини. 

 Згадайте як часто ви самі чи ваші знайомі у свої сімейних стосунках вживали подібні заборонені висловлювання: 

 - Я тисячу разів говорив тобі що… 

 - Скільки разів треба повторювати… 

 - Про що ти тільки думаєш… 

 - Невже тобі важко запам’ятати це… 

 - Невже тобі незрозуміло, що… 

 - Ти такий самий (така сама), як і … 

 А тепер порівняйте наскільки рідше звучать атак звані бажані висловлювання: 

 - Ти в мене найрозумніший. 

 - Ти в мене найкраща. 

 - Ти мене завжди правильно розумієш. 

 - Я нікому так не вірю, як тобі. 

 Як же може оцінити ставлення до себе дитина, у якої аналітичні здібності тільки розвиваються і яка звикла вірити тому, що бачить і чує? Дитина потребує, щоб батьки (і в першу чергу мати) приділяли їй багато уваги. Вона не можу знайти пояснень їхній нервовості і небажанню спілкуватися. 

 Любов – це турбота про майбутнє дитини, бажання допомогти їй знайти своє місце в житті. 

 Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною – потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування. 

 Будьте уважними і чуйними до дитини. Те що ви вважаєте несуттєвим, неважливим - для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її. 

 Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників

•  Критерієм успішної адаптації до нових умов є, насамперед, стуінь збереження психічного і фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів.
• Під час виконання домашніх завдань дитиною контролювали дотримання санітарних вимог. 
• Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною, – потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування. Будьте уважними до дитини, а, також, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її.  
• Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх: не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже. 
• Не ставте забагато запитань. 
• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова. 
• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена. 
• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу. 
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвиткдитини чи деякого регресу. 
• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.  

 Заповіді для батьків: 

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш. 
2. Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки. 
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш. 
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду. 
5. Не принижуй! 
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині. 
7. Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.